РУКОПИС

400 р. н.е.

 

ВУЛЬГАТА

У перших століттях Церкви тексти біблійних книг були найчастіше розповсюджені на грецькій мові. Поступово в Римській імперії росла потреба в латинських перекладах. На кінець IV ст.  з’явилися численні переклади фрагментів Біблії  на старолатинську мову.

БІБЛІЯ ІЄРОНІМА

Цілісний переклад всього Писання був зроблений лише Ієронімом, відомим як Євсевій Софроній Ієронім. Він народився в заможній родині в римській провінції в Стридоні. У 365 році він розпочав вивчення  богослов’я і навернувся до християнства. Пізніше він почав вивчати іврит, арамейську та грецьку мови. Під час свого перебування в Антіохії в 379 році Ієронім був рукоположений в сан  священика єпископом  Павлином і отримав посаду довіреного секретаря і бібліотекара єпископа Дамаса. Останній  доручив йому перегляд текстів Старого і Нового Завіту, перекладених латиною. Зрештою, Ієронім переклав весь Старий Завіт з івриту і об'єднав переклад новозавітних писань. Цій роботі він присвятив решту  свого життя, поселившись у монастирі у Віфлеємі.

ДЖЕРЕЛО ПЕРЕКЛАДІВ

З часом, коли латина стала більш поширеною, а стара латина зникла, Вульгата Ієроніма здобула визнання в Західних Церквах і згодом стала джерелом всіх наступних римо-католицьких перекладів. На  переломі сьомого і восьмого століть цей переклад став найбільш вживаною версією Біблії в літературі та літургії Західної Церкви і панував в наступні століття, аж до появи перекладів на національні мови. Першою друкованою книгою у світі  власне і було видання латинської  Вульгати Ієроніма.

ЗАМІСТЬ БІБЛІОГРАФІЇ:

Wikipedia